ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ГО “ВО “ПРАВОВА ІНІЦІАТИВА”: НІ – КОРУПЦІЇ У ВИЩИЙ РАДІ ЮСТИЦІЇ, ТАК – ОНОВЛЕННЮ ВЛАДИ!

Відкрите звернення ГО “ВО” Правова Ініціатива” до Президента України, Голови Адміністрації Президента, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради, голів Комітетів та політичних фракцій Верховної Ради України, Міністра юстиції України, керівництва Вищої ради юстиції, Голови Верховного Суду України, Генеральної Прокуратури, СБУ, МВС, громадських організацій, представників ЗМІ та правозахисників, щодо необхідності розслідувати правомірність прийняття окремих кандидатів на членство у Вищий раді юстиції та запровадити ретельну перевірку на предмет участі у корупційних схемах.

 

Сьогодні Україна намагається вистояти у війні на два фронти — відновити свою територіальну цілісність та очиститись від корупції. У цей непростий час ми спостерігаємо непоодинокі випадки, коли корупціонери та хабарники знову й знову піднімають голову та у будь-який спосіб тягнуться до влади.

Досліджуючи ситуацію, пов’язану зі змінами у системі судової владі в Україні, наші фахівці виявили певні факти, які викликають занепокоєння. Зокрема те, що до Вищої ради юстиції можуть потрапити особи, чия репутація далеко не відрізняється бездоганністю, помічені на зловживанні службовим становищем, підозрювані у корупційних схемах. Нажаль, як це не прикро, ми мусимо назвати одного з кандидатів, який нині претендує на членство у Вищій раді юстиції, але викликає у нас певні сумніви це Леванчук Олексій Михайлович, нині суддя Апеляційного суду Миколаївської області (http://www.president.gov.ua/content/vru_cand02.html).

Виходячи з існуючої інформації, отриманої з відкритих джерел, звертаємось до Адміністрації Президента України, Вищої ради юстиції, слідчих органів Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ, Генеральної Прокуратури з вимогою негайно перевірити достовірність даних, поданих у заяві Леванчука!

Просимо розслідувати та надати правомірну оцінку наступній інформації, отриманій з публічних джерел інформації (ЗМІ):

  • Створення паном Леванчуком корупційних схем на Хмельниччині;
  • Втягування у дані оборудки інших суддів та посадових осіб на основах «кругової поруки»;
  • Зловживання родинними зв’язками та їх використання у службовій діяльності;
  • Наявність незадекларованих статків у «сімейному клані Леванчуків»;
  • Займання службових посад неправомірним шляхом.

Тіньові схеми корупціонерів постійно вдосконалюються. На відміну від свідомих та законослухняних громадян, ці особи не обмежені у засобах для досягнення своїх корисливих цілей. Звісно, ми мусимо діяти в рамках чинного законодавства та не повинні безпідставно звинувачувати когось у тих, чи інших злочинах. Довести вину людини — справа не з легких, особливо коли старанно «підчищаються хвости», а журналісти та правозахисники, які вели розслідування, раптом гинуть за невідомих обставин. І при цьому слідство безсило розводить руками. Але так у нашій державі більше не повинно бути! Деякі випадки стали носити кричущий характер, і замовчувати їх ми не маємо морального права.

Просимо Ваше допомоги та привертаємо увагу суспільства задля встановленні істини та справедливості. Той факт, що пан Леванчук з такою репутацією намагається пройти до одного з найважливіших правозахисних органів України викликає не лише занепокоєння, але й обурення. Віримо, що наші спільні дії унеможливлять прихід до влади осіб з сумнівною репутацією. Знаємо, що в країні є достатньо високоморальних, професійних, досвідчених людей, які мають прийти на заміну корумпованому чиновництву.

ПРОСИМО РОЗСЛІДУВАТИ!

НАЯВНІСТЬ СТВОРЕНИХ ЛЕВАНЧУКОМ О.М. НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ КОРУПЦІЙНИХ СХЕМ У СУДОВІЙ СИСТЕМІ РЕГІОНУ

Згідно свідчень одного з правників, який трагічно загинув, Василя Попика, голови громадської організації «Право на життя»(22 травня 2012 року правозахисника було жорстоко вбито біля Обласної лікарні у м. Хмельницький. За повідомленнями свідків — особою у міліцейській – камуфляжній формі… Міліція вбивцю не знайшла), вершина корупційної піраміди нашого «героя» — це «правильні» справи, які буквально липнуть до рук пана Леванчука. Тобто ті, де можна взяти гарні «чайові». Середня такса – від $30 000 до $50 000. Подейкують, що 70-80% справ апеляції — це «побори» на користь пана Леванчука.

Не можна залишити по за увагою і численні звернення правозахисника до колишнього сумнозвісного Президента Віктора Януковича та у вищі судові інстанції (сьогодні, доречі, пан Леванчук вже збирається до Вищої ради юстиції!), реакція на які була доволі млявою, незважаючи на наведені факти масового винесення низки завідомо неправосудних рішень суддями Хмельницького міськрайонного суду. Серед них у першій коргорті «сімейних кланів» якраз і значились Голова апеляційного суду Хмельницької області Леванчук Олексій Миколайович та його син — на той час суддя Хмельницького міськрайонного суду Леванчук А.О. (http://skarga.info/complaint/item/id/662/).

Відомо, що з 2010 року на Хмельниччині буйним квітом розцвіли рейдерські схеми (http://moyagazeta.com/news/a-3043.html, http://moyagazeta.com/news/a-2529.html), а це, нагадаємо, період головування Леванчука у Хмельницькому обласному суді та згодом — робота в апеляційному суді Хмельницької області. Саме про «золотий час» розквіту «сім’ї» в регіоні згадує і Василь Попик, пов’язуючи це з корупційними схемами Леванчука (http://skarga.info/complaint/item/id/663/) та інших уповноважених державною владою.

Потягнути з собою інших, зробити їх залежними від себе — вищий пілотаж аферизму, оскільки стати «подільником» охочих не багато. Але у криміналізованій державі таке явище починає сприйматися як норма — хочеш залишитися на роботі, чи на своїй посаді, готуй хабаря і неси на верх по вертикалі. За сідченням загиблого правозахисника у суддівській спільноті й досі з обуренням пам’ятають, як пан Леванчук організував збір коштів, щоб утриматись в своєму кабінеті. За умов чесної і прозорої діяльності судової влади, таке б було не можливим, але в ситуації, коли працюють лише корупційні схеми без «рєшали» не обійтись. Повідомляється, що кошторис визначений Леванчуком становив від $5 000 до $50 000 з кожного на продовження його перебування на посаді голови на четвертий (останній, виходячи з пенсійного віку) термін. «Ціна питання – $1 млн, який він нібито готує, щоб вручити у середу 23 листопада 2011 року на особистій аудієнції Президенту України» (http://ord-ua.com/2011/11/21/cimejnij-klan-p-levanchuka-na-hmelnichchini/). Достеменно не відомо чи виправдались сподівання «вкладників» цього проекту.

ЗЛОВЖИВАННЯ РОДИННИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ

ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У СЛУЖБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

І якже за таких умов не обзавестися «кришею» у відповідних органах, які б могли стати на заваді злочинним намірам? Звісно, можливо, це випадковість, що Максим Якимчук — зять Леванчука, працює співробітником УБОЗу УМВС Хмельницької області. Але відомо, що молодий чоловік чомусь не користується особливим авторитетом ні у колег по роботі, ні у керівництва. А його статки мимоволі викликають підстави вважати його причетним до «сімейного бізнесу».

Відстоювання «сімейних цінностей» викликає повагу, але не тоді, коли це робиться неправомірним шляхом. Тим більше, як у випадку, коли безпідставний вирок ламає життя інших людей. А саме це спостерігалось в одній з найгучніших справ, яку, доречі, розглядав Європейський суд і де «засвітився» поважний голова сімейства Леванчуків. Дивовижно, але у цій справі європейське судочинство визнало порушення Україною 14 статей (!) Європейської конвенції щодо засуджених. Тоді, за чужий злочин Іван Нечипорук провів за гратами сім років, а Олександр Моцний — цілих дев’ять років. І це враховуючи міліцейські тортури. Згодом вони будуть розповідати журналістам, що суддя Леванчук особисто привозив справу про прикре вбивство 49-річної жінки до Тернопільського апеляційного суду, і особисто передавав тодішній голові суду Лідії Деркач. Справа кілька разів переглядалась, оскільки показання родича загиблої раз від разу різнились. А згодом виявивилось, що Леванчук особисто клопотався про справу, оскільки перебував… у близьких стосунках із потерпілим сімейством і зумів використати своє службове положення, щоб чинити тиск на суддів. Зокрема, через впливового покровителя — першого заступника Голови Верховного Суду України Петра Пилипчука (http://poglyad.te.ua/podii/bezpidstavnyj-vyrok-polamav-zhyttya-dvoh-cholovikiv-a-ternopilski-suddi-dosi-v-mantiyah-dosi-chynyat-kryvosuddya/). У цій справі багато дивного і незрозумілого. Врешті решт, пишуть журналісти порталу «Погляд»: «Європейський суд справедливо зобов’язав Україну виплатити Нечипоруку 49 тисяч євро моральної і матеріальної компенсації, але варто розуміти, що ці гроші виділили із державного бюджету, а справедливо було б, щоб судді, які свідомо виносили несправедливий вирок, самі компенсували».

Невже нині діючий Президент Петро Порошенко піде шляхом «попередників» і дозволить продовжувати цю ганебну традицію вітчизняних бюрократів та хабарників? Сподіваємось, що Адміністрація Президента ретельно вивчить ситуацію та прийме рішення по справедливості. Бо, як каже народне прислів’я: «пусти лиса на поріг, то він і в хаті оселиться». А пан Леванчук якраз мітить не куди-небудь, а у Вищу раду юстиції. І це у той час, коли його репутація вже тривалий час, як виходить з наведених матеріалів, далеко не бездоганна.

Чи можемо ми бути упевнені за таких обставин, що даний суддя дійсно буде прагнути відстоювати європєйькі цінності, неупереджено вестиме справи і не стане у будь-який спосіб вирішувати «справи сім’ї»?

НАЯВНІСТЬ НЕЗАДЕКЛАРОВАНИХ СТАТКІВ У «КЛАНУ ЛЕВАНЧУКІВ»

Ресурс Ord-ua.com повідомляє, наступні відомості (детальніше за посиланням: http://ord-ua.com/2011/11/21/cimejnij-klan-p-levanchuka-na-hmelnichchini/) про значні статки пана Леванчука не зрозумілого походження: «… крутий триповерховий будинок у Хмельницькому по вулиці Селекційній вартістю у мільйон доларів, придбав за 100 тисяч «зелених» на замовлення ексклюзивний автомобіль «Ауді-А8». У володіннях цього, з дозволу сказати, представника Феміди – 30 соток землі у межах міста та шість земельних ділянок у міському дендропарку, у зоні, де мали б відпочивати хмельничани. Постає питання за який рахунок так швидко багатіє «вершитель правосуддя». Зрозуміло, що не за рахунок зарплати». Наводяться фотодокази.

Також повідомляється, що його син, також суддя, Леванчук Андрій «у Хмельницькому розїжджав на «Хамері», а тепер – на «Лексусі-570». Молодий чоловік не встиг перебратися до столиці, як уже придбав там круту квартиру у престижному районі».

«Куди дивляться наші правоохоронці, чи може вони заодно?», – виносить на широкий загал риторичне запитання один із інтернет-користувачів (http://ord-ua.com/2011/05/04/vinnitskie-sudi-vzbuntovalis-/?page=1#c317636). Та, можливо, на тому ж сайті ORD міститься і відповідь? А саме – інформація про напрочуд дивовижні статки, як для працівника УБОЗу, які має і зять Леванчука. Що мимоволі наводить на роздуми про певний зв’язок. І не просто родинний. Навіть за умов зайняття керівних посад у МВС, навряд чи все це могло бути нажите на більш ніж скромну зарплатню міліціянта. Мало ймовірно, що у боротьбі з корупцією Максиму Якимчуку вдалось непосильною працею отримати чудовий будинок по вул. Федорова, 3, вартістю у декілька мільйонів доларів. Один тільки басейн, за оцінкою будівельників, коштує щонайменше $200 000 доларів, повідомляє сайт ORD. Не кажучи про роскішну автівку «Лексус-570» (чи не така сама марка у Леванчука Андрія?) і вкрай необхідний молодому убопівцю катер за $50 000 — може для того, щоб боротися з корупціонерами у стилі Джеймса Бонда? Сумнівно. Коли це у нас міліція стала заробляти такі кошти? Може пора заносити працівників правоохоронних органів до списків «Forbes»? Агов, чи серед них уже є мільярдери? Бо міліціонери-мільйонери, схоже, скоро нікого не будуть дивувати…

ЗАЙМАННЯ СЛУЖБОВИХ ПОСАД НЕПРАВОМІРНИМ ШЛЯХОМ

Тепер трішечки нескладної математики. Леванчук О.М. народився 1950 року — нагадаємо, що «пенсійний вік» в Україні становить 60 років для чоловіків, а пана Леванчука в його 65 все ще працевлаштовують по всім номенклатурним традиціям. Що може свідчити про наявність в його оточенні «хороших зв’язків» та певні фінансові можливості, походження яких доволі сумнівне, виходячи з вище наведених даних. Звісно, не заборониш активному чоловіку працювати і не відмовиш сину у допомозі йти «батьківськими шляхами», але і громадяни, і правозахисники не перший рік висловлюють своє обурення діяльністю судді та звинувачують «клан Леванчука» у корупційних схемах. Ось для прикладу емоційне звернення одного з громадян в Інтернеті, яке говорить саме за себе (залишаємо експресивну пунктуацію, як вона є): «Відповідно до ст. 20 Закону України «Про судоустрій», голова апеляційного суду призначаються на посади строком на п’ять років із числа суддів ЦЬОГО СУДУ та звільняються з посад Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів. Люди Добрі!!! а пан Леванчук призначений суддею апеляційного суду в п”ятницю 15.06.2012 року, Рада Суддів України терміново зібралася у вівторок, а вже 21.06.2012 Вища рада юстиції призначила цього ПАНА на посаду ГОЛОВИ Апеляційного суду!!!!!! його навіть ніхто з суддів Миколаївської області і не бачив, і навіть після призначення!!!!!!! ДЕ Ж ТА ПРАВДА В ЦІЙ ДЕРЖАВІ????? Де ДОТРИМАННЯ ЗАКОНІВ???????». Висновки ви можете зробити самі.

Хотілося б, щоб Адміністрація Президента, Вища рада юстиції та інші відповідні органи дали вичерпні відповіді: хто такий насправді пан Леванчук — поважний та шанований суддя, якому всі ці роки несправедливо закидають звинувачення, чи кримінальний авторитет у мантії, «хрещений батько» тіньових схем на Хмельниччині? Хто ті особи, які з ним пов’язані? Яку мету вони дійсно переслідують — сумлінно та професійно виконувати свою роботу чи збагачуватись за рахунок службового положення і отриманих важелів впливу? І чи варто таким особам давати можливість й надалі впливати на долю держави, її судової системи?

Ще раз нагадуємо, що пан Леванчук подав заяву на участь у конкурсі на членство у ВРЮ — одному з найважливіших органів країни, представники якого повині бути не лише професійними правознавцями, але й високоморальними громадянами, яким довірятиме українське суспільство.

Щиро сподіваємось, що справедливість буде встановлено.

З повагою, Голова ГО «ВО “Правова Ініціатива» Артур Мегеря

При будь-якому, повному або частковому, використанні текстових і графічних матеріалів сайту, hyperlink на www.prav.in.ua обов'язкове.
Яндекс.Метрика
44444